Системний моніторинг ґрунтів сільськогосподарського призначення є складовою державного моніторингу навколишнього середовища. Одним із основних інструментів такого контролю є агрохімічна паспортизація земель. Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України, раціональне використання та охорона земель належать до ключових принципів земельного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону України «Про охорону земель», з метою контролю за станом родючості ґрунтів регулярно проводяться агрохімічні обстеження. За їх результатами оформлюються агрохімічні паспорти, у яких фіксуються початкові та поточні показники забезпечення ґрунтів поживними речовинами, а також рівень їх забруднення.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890 внесено зміни до Типового договору оренди землі (затвердженого постановою від 03.03.2004 № 220). Зокрема, рекомендовано зазначати у договорі оренди дані агрохімічного паспорта земельної ділянки як важливу характеристику об’єкта оренди.

Таким чином, кожен власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі переданої в оренду, має право замовити виготовлення агрохімічного паспорта з метою контролю якості ґрунту.

Порядок ведення агрохімічного паспорта затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536. Відповідно до цього Порядку, агрохімічний паспорт — це документ, який містить інформацію про агрохімічні властивості ґрунтів, а також рівень їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Об’єктами агрохімічної паспортизації є:
• рілля (у тому числі зрошувана та осушена);
• сіножаті та пасовища;
• багаторічні насадження.

Дані агрохімічного паспорта використовуються у процесі:
• передачі земельної ділянки у власність або користування (у тому числі в оренду);
• зміни власника або землекористувача;
• проведення нормативної грошової оцінки;
• визначення розміру плати за землю;
• контролю за родючістю ґрунтів.

Агрохімічний паспорт також є важливим інструментом для:
• планування заходів з відновлення родючості ґрунтів;
• підвищення врожайності;
• оптимізації сівозмін та агротехнологій;
• екологічного районування територій;
• визначення придатності земель для органічного землеробства;
• виробництва продукції для дитячого та дієтичного харчування;
• раціонального застосування агрохімікатів.

Паспорт оформлюється у двох примірниках: один зберігається у власника або користувача земельної ділянки, інший — у відповідному державному органі.

Проведення агрохімічної паспортизації покладено на державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» та її обласні філії. Саме до цих установ необхідно звертатися для замовлення виготовлення агрохімічного паспорта.