Проблема домашнього насильства під час війни не тільки нікуди не зникає, а ще й загострюється з різних причин. Це і соціально-економічні чинники, і ситуації, коли родини вимушені переміщуватись в більш безпечні регіони й опиняються в обмеженому просторі, це і психологічний аспект, коли стрес та пережитий травматичний досвід призводить до неконтрольованої агресії та насильства.
⠀ Важливо розуміти, що ситуації домашнього насильства мають не тільки фізичні прояви, це може бути і психологічне, і економічне, і сексуальне насильство.
Куди звертатися постраждалим від домашнього насильства за допомогою?
Якщо насильство відбувається «тут і зараз» – треба телефонувати за номером 102, тобто в поліцію. У зверненні повідомити адресу, і якщо насильство відбувається щодо або в присутності дитині – вказати й це. Адже за законом, навіть якщо дитина є свідком домашнього насильства, – вона вважається постраждалою і потребує допомоги та захисту. Поліція має відреагувати на звернення, припинити протиправні діяння, оцінити ризики та на підставі цього розглянути можливість винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Крім поліції, є й інші державні органи, які реагують на випадки домашнього насильства. Зокрема, це:
Служба у справах дітей;
Органи управління освітою, навчальні заклади;
Органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
Староста/сільський, селищний голова
Ви можете звернутись до Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – яка працює безкоштовно, цілодобово, анонімно та конфіденційно за номерами: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Не залишайтеся на самоті, звертайтеся по допомогу!