Депутатам Підгородненської міської ради VIII скликання
Жителям Підгородненської міської територіальної громади
ЩОДО ПРОПОЗИЦІЙ ДЕПУТАТІВ
ПРО СКЛИКАННЯ ЗАСІДАННЯ СЕСІЇ ПІДГОРОДНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Останнім часом у публічному просторі поширюється інформація про те, що окремими депутатами Підгородненської міської ради нібито ініційовано скликання засідання сесії міської ради у порядку частини сьомої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При цьому станом на дату підготовки цього повідомлення зазначені документи до Підгородненської міської ради в установленому порядку не надходили. Міській раді стало відомо про їх існування виключно з інформації та копій документів, поширених у мережі Інтернет.
У зв'язку з цим, зважаючи на те, що зазначені документи вже стали предметом публічного обговорення, вважаємо за необхідне надати депутатам та жителям Підгородненської міської територіальної громади об'єктивну інформацію щодо їх змісту та відповідності вимогам законодавства.
Сам факт підготовки, підписання чи поширення документа з назвою «Пропозиція депутатів про скликання засідання сесії міської ради» не означає автоматичного виникнення передбачених законом правових наслідків.
Частина сьома статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює конкретні умови, за наявності яких у відповідних посадових осіб виникають передбачені законом обов'язки щодо скликання сесії. Тому вирішальним є не те, яку назву надано документу та скільки прізвищ зазначено під ним, а те, чи відповідає така пропозиція встановленим законом вимогам.
У цьому випадку є низка обставин, які потребують окремого роз'яснення громаді.
Перш за все звертає на себе увагу спосіб оформлення документів, які поширюються у відкритому інформаційному просторі як пропозиції депутатів про скликання сесії.
У розпорядженні громадськості опинилися два ідентичні за змістом документи: у них повністю збігаються текст, перелік підписантів, послідовність їх зазначення та підписи депутатів.
Водночас із самих оприлюднених копій вбачається, що ці документи датовані різними датами, однак на них зазначено один і той самий вхідний реєстраційний номер - № 09/04.
І тут виникає цілком закономірне питання: якщо йдеться про два окремі надходження одного документа в різні дати, чому їм не присвоєно різні реєстраційні номери?
А якщо це не два окремі надходження, а один і той самий документ, то навіщо він оформлений та поширюється у двох примірниках із різними датами?
Відповіді на ці очевидні питання автори документів у публічному просторі не надали.
Особливо дивно така ситуація виглядає з огляду на те, що в Підгородненській міській раді вже було встановлено факт паралельного ведення дублюючого журналу реєстрації вхідної кореспонденції, у зв'язку з чим було прийнято рішення про припинення його ведення.
Тобто питання належної та однозначної реєстрації вхідних документів уже було предметом окремого реагування міської ради.
Реєстрація вхідної кореспонденції – це не формальність. Вона має забезпечувати можливість у будь-який момент достовірно встановити, який саме документ надійшов, коли саме він надійшов та під яким реєстраційним номером його було зареєстровано.
Саме тому один і той самий реєстраційний номер не може використовуватися таким чином, щоб створювати невизначеність щодо дати та кількості надходжень документів.
І тим більше така невизначеність не може використовуватися для створення видимості неодноразового звернення або зміни дати подання документа, якщо фактично йдеться про одну й ту саму пропозицію з одним і тим самим змістом, підписантами та підписами.
Для документа, який претендує на породження юридичних наслідків, дата його подання та належне підтвердження факту його надходження мають бути очевидними, а не встановлюватися шляхом розгляду фотографій, поширених у соціальних мережах.
У поширених документах автори посилаються на частину десяту статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та зазначають, що рішення про скликання сесії, запланованої на 24 вересня 2026 року, мало бути доведене до відома депутатів та населення не пізніше 14 вересня 2026 року.
На перший погляд це може виглядати як посилання на встановлений законом десятиденний строк. Але лише на перший погляд.
Якщо ж відкрити саму норму закону і прочитати її повністю, виявляється, що автори документа послалися не на ту частину статті, яка регулює їхню ситуацію.
Частина десята статті 46 Закону прямо визначає строк доведення рішення про скликання сесії до відома депутатів і населення для сесій, скликаних відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті.
Частини сьомої статті 46 у цьому переліку немає.
Автори документа спочатку обрали частину сьому статті 46 як правову підставу своєї пропозиції, а потім механічно перенесли до неї положення частини десятої, яка цей випадок не регулює.
Це не є питанням «іншого бачення» законодавства. Це пряме невідповідне застосування норми закону до правовідносин, які нею не врегульовані.
Більше того, така помилка має принципове значення, оскільки створює хибне уявлення про наявність у авторів документа певного встановленого законом строку та відповідного обов'язку посадових осіб міської ради.
Найголовніше питання у цій ситуації полягає не у строках оприлюднення, а в тому, чи виконано взагалі встановлені законом передумови для виникнення обов’язку щодо скликання сесії за пропозицією депутатів.
Частина сьома статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює чітку та однозначну умову: сесія міської ради повинна бути скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради.
При цьому йдеться саме про депутатів відповідної ради, а не просто про осіб, які зазначили себе депутатами та поставили підпис під документом.
Тобто закон встановлює конкретну кількісну та суб’єктну вимогу.
Йдеться саме про необхідну кількість осіб, які на момент підписання відповідного документа мають статус депутатів відповідної ради та чинні депутатські повноваження.
У самій поширеній пропозиції її автори зазначили, що загальний склад Підгородненської міської ради становить 26 депутатів, а одна третина від цього складу – 9 депутатів.
З математичним розрахунком погоджуємося: 26 : 3 = 8,67, тобто необхідно щонайменше 9 депутатів.
Отже, саме дев’ять чинних депутатів – а не дев’ять підписів як таких – є мінімально необхідною кількістю для застосування цього механізму.
Але проблема полягає в тому, що дев’ять прізвищ у кінці документа ще не означають наявності дев’яти депутатів, які мають право своїми підписами сформувати передбачену законом одну третину від загального складу ради.
Серед дев’яти осіб, які зазначені як підписанти поширеного документа, є Слуцький Віталій Іванович та Слуцька Тетяна Василівна.
Водночас 21 серпня 2026 року XХXXIV з’їздом політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка» прийнято рішення № 2 про їх відкликання за народною ініціативою.
Зазначеним рішенням передбачено відкликання Слуцького Віталія Івановича та Слуцької Тетяни Василівни як депутатів Підгородненської міської ради за народною ініціативою.
Правова природа такого рішення має принципове значення для визначення того, чи можуть відповідні особи після його прийняття враховуватися як депутати при формуванні кількості депутатів, передбаченої частиною сьомою статті 46 Закону.
Верховний Суд послідовно виходить із того, що з ухваленням вищим керівним органом політичної партії рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою його депутатські повноваження припиняються достроково. При цьому Верховний Суд наголошує, що таке рішення є юридичним фактом, з яким закон пов’язує припинення депутатських повноважень, а для самого припинення повноважень не вимагається прийняття додаткового рішення місцевої ради. Ця правова позиція не є одиничною. Верховний Суд неодноразово її підтверджував, зокрема у справах № 380/9838/22, № 380/4166/22, № 500/324/24, № 380/15622/23 та № 420/14809/22.
Таким чином, для оцінки підписів під пропозицією має значення не те, що Слуцький В.І. та Слуцька Т.В. були обрані депутатами Підгородненської міської ради, а те, чи мали вони чинні депутатські повноваження на момент підписання документа.
Відтак при визначенні кількості депутатів, які підписали пропозицію, не можуть автоматично враховуватися особи, щодо яких вищим керівним органом політичної партії прийнято рішення про відкликання за народною ініціативою, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду з прийняттям такого рішення депутатські повноваження припиняються достроково.
Для застосування частини сьомої статті 46 значення має не кількість підписів на аркуші паперу, а кількість депутатів, які мають право цими підписами сформувати передбачену законом одну третину від загального складу ради.
Таким чином, за наведених у поширеному документі даних кількість осіб, яких автори документа вважають підписантами, сама по собі не підтверджує наявності необхідної кількості чинних депутатів.
Тобто необхідної законом однієї третини депутатів немає.
Отже, передбаченої частиною сьомою статті 46 Закону кількості депутатів немає, а відтак не виконана сама первинна умова для застосування передбаченого цією нормою механізму скликання сесії.
Закон встановлює послідовний механізм скликання сесії.
Спочатку має існувати належна пропозиція, внесена не менш як однією третиною депутатів від загального складу ради відповідно до частини сьомої статті 46.
У цьому випадку ця первинна умова не виконана. Відтак відсутня передбачена частиною сьомою статті 46 Закону належна пропозиція не менш як однієї третини депутатів, а отже, не виникає і передбаченого законом обов’язку переходити до наступних етапів процедури скликання сесії.
Міська рада не може керуватися формою документа всупереч його юридичному змісту: якщо встановлена законом умова не виконана, передбачений законом механізм скликання сесії не може бути запущений лише шляхом називання документа відповідною «пропозицією».
Підгородненська міська рада та її посадові особи не перешкоджають і не мають наміру перешкоджати реалізації депутатами прав, гарантованих законодавством України. Водночас жодне депутатське право не може реалізовуватися поза межами встановленої законом процедури.
Реалізація депутатських прав має здійснюватися у спосіб, у межах повноважень та в порядку, прямо визначених законом. Жодна особа чи група осіб не може шляхом власного тлумачення або довільного оформлення документа створити для органу місцевого самоврядування обов’язок, якого закон не встановлює.
Не можна підмінити встановлену законом кількість депутатів формальною кількістю підписів.
Так само не можна поширювати дію частини десятої статті 46 Закону на правовідносини, які нею не врегульовані. Посилання на норму закону не робить її застосовною до випадку, який прямо не охоплюється її змістом.
Не може бути підставою для створення різних юридичних наслідків і повторне оформлення одного й того самого документа з тотожним змістом, переліком підписантів та підписами, якщо при цьому не існує належно підтверджених самостійних фактів його надходження до міської ради.
Саме тому Підгородненська міська рада та її посадові особи діятимуть виключно в межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Жоден документ, незалежно від його назви, кількості підписів чи способу його поширення у публічному просторі, не може бути підставою для вчинення органом місцевого самоврядування дій, якщо встановлені законом передумови для їх вчинення відсутні.
Підгородненська міська рада не буде ані перешкоджати законним діям депутатів, ані створювати видимість наявності передбачених законом підстав там, де таких підстав немає. Закон однаковий для всіх – і його вимоги однаково обов’язкові для всіх.
Підгородненська міська територіальна громада потребує стабільної, безперервної та законної роботи органу місцевого самоврядування, належного виконання його повноважень та прийняття рішень, спрямованих на вирішення питань місцевого значення.
Орган місцевого самоврядування має забезпечувати безперервне виконання повноважень, передбачених законодавством, зокрема у сферах земельних та майнових відносин, місцевого бюджету, благоустрою, житлово-комунального господарства, діяльності комунальних підприємств, освіти, соціального захисту та інших питань місцевого значення.
Саме на вирішення цих питань, а не на створення перманентного внутрішнього протистояння, мають бути спрямовані зусилля представників місцевого самоврядування.
Депутатський мандат – це не інструмент для блокування роботи органу місцевого самоврядування та не право діяти поза межами встановленої законом процедури.
Якщо депутат має іншу правову позицію – її необхідно відстоювати законними способами: шляхом внесення пропозицій, участі у засіданнях, голосування, звернення до відповідних органів та судового захисту, якщо для цього є законні підстави.
Водночас жодна політична чи особиста позиція не звільняє від обов’язку дотримуватися Конституції України, законів України та встановленої ними процедури.
Робота органу місцевого самоврядування має бути спрямована на захист інтересів територіальної громади, вирішення питань місцевого значення та забезпечення належного функціонування громади, а не на постійне відтворення конфліктів.
Саме належного, відповідального та законного виконання повноважень органів місцевого самоврядування вправі очікувати жителі Підгородненської міської територіальної громади від усіх осіб, наділених депутатським мандатом.
Підгородненська міська рада закликає всіх депутатів діяти відповідально, добросовісно та виключно в межах наданих законом повноважень, відмовитися від практики постійного протистояння та зосередити свою діяльність на конструктивній роботі і вирішенні питань, які мають безпосереднє значення для Підгородненської міської територіальної громади.
Політичні розбіжності, різне бачення розвитку громади чи незгода з окремими рішеннями не можуть бути підставою для нехтування вимогами закону. Демократичний процес передбачає наявність різних позицій, але водночас передбачає обов’язок кожного учасника цього процесу діяти в установлених законом межах.
Підгородненська громада має отримувати від своїх представників результат роботи. Саме тому сьогодні необхідно не воювати між собою, а працювати – законно, відповідально та в інтересах громади.
Т.в.о. міського голови Марія НЄМЦЕВА