Цей творчий проєкт, ініційований Підгородненським міським Будинком культури ім. Т. Г. Шевченка за підтримки міської ради, об’єднав родини навколо спільної справи — створення власної казкової історії, сповненої любові до України, поваги до її Героїв, національних традицій і родинних цінностей.

Кожна подана робота — це щира дитяча мрія, батьківська підтримка, сімейне тепло та віра в добро. У казках оживають сучасні українські супергерої — мужні, відважні, справедливі, готові захищати рідну землю й допомагати іншим.

Запрошуємо ознайомитися з конкурсною роботою Кіяшко Нікіти (с. Спаське).

«Мій тато супергерой нашого часу!»

Мене звати Нікіта, мені зараз чотири роки. Я був ще зовсім маленький коли мій тато пішов захищати нашу Батьківщину. Мені було всього 1 рік, але вже тоді я розумів , що тато їде далеко від нас і ми залишимося з сестричкою та мамою самі. Я тоді дуже сильно плакав та обіймав тата сильно, не хотів його відпускати.

Мій тато не літає, як у мультиках, і не має маски. Але він має форму, яку одягає коли йде захищати нашу країну від злих людей. Коли мій тато одягає форму він стає ще сильнішим в моїх очах та одночасно таким добрим до мене. Я сміливо можу сказати , що мій тато - супергерой нашого часу.

Мама каже, що тато захищає нас, наш дім і нашу Батьківщину. Я не розумів на той час, наскільки важливу справу робить мій тато. Я думав, що Батьківщина - це там, де моя кімната, мої іграшки, наш кіт та песик. І ще батьківщина - це всі діти, які хочуть сміятися, гратися та радіти новим іграшкам. Я точно знаю одне мій тато робить все для того щоб всім було добре в своїх домівках.

Мій тато сміливий, мужній, тому для мене він - супергерой. Навіть коли йому важко, він все одно не здається, тримається заради нас. Мені мама казала, що тато сильний духом, але я не розумів де той дух, але думав, що він в серці, бо мій тато дуже добрий.

Коли тато дуже далеко від нас, я дуже сумую за ним. В цей час мене обіймає мама і каже мені:

- Тато завжди з тобою, навіть якщо він дуже далеко і ти його не бачиш, в моєму серці.

Якось тато мені сказав:

- Синку якщо ти сумуєш за мною, дивися на місяць і там ти буде бачити мене, а я тебе.

Після цього я кожного вечора дивлюся у вікно на місяць, щоб побачити тата та відчути його любов.

Я махаю рукою місяцю і кажу :

- Тату привіт, я сумую! Я вірю що тато мене чує.

Я знаю, що в мого тата є така суперсила : захищати, любити та повертатися до нас.

Мій тато вміє робити так, щоб я та моя сестричка не боялися гучних звуків.

Він казав:

- Нічого не бійтеся я та мама поруч.

І ці слова завжди в нашому серці, навіть коли наш тато далеко від нас.

Ми дуже рідко бачимо татуся та часто з сестричкою малюємо нашу сім'ю де ми всі разом, тримаємося за руки та дуже щасливі та віримо, що скоро все саме так і буде. Ми віддаємо малюнки мамі, а мама відправляє їх татові , щоб вони допомагали йому триматися, охороняли та щоб він швидше повернувся до нас.

Перед сном я постійно кажу:

- Татку , приїжджай додому швидше.

Мама цілує, обіймає мене та каже :

- Тато обов'язково приїде, все буде добре синку.

І я вірю мамі, бо тато - супергерой нашого часу, а супергерої завжди перемагають зло та повертаються.

Мені сниться сон, як мій тато заходить в дім. Я біжу до нього, а він бере мене на руки , обіймає, пригортає до себе.

І каже мені:

- Я вдома!

Я щасливий , сміюся і обіймаю татка з усієї сили. Але я прокинувся і це був лише сон, а тато не поряд з нами.

Хоч я ще маленький, але я точно знаю, що мій тато герой, захисник та супергерой нашого часу.

Я дуже сильного його люблю та пишаюся, що в мене такий тато.