На адресу Уповноваженого із захисту державної мови (далі — Уповноважений), правовий статус якого визначений Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі — Закон), надходить велика кількість звернень громадян щодо порушення законодавства про державну мову на території міста Дніпро та Дніпропетровської області.

Як зазначається в одному з нещодавніх звернень, на території житлових масивів «Північний» та «Сонячний» у місті Дніпро постійно порушуються мовні права громадян на отримання інформації та послуг державною мовою. Зокрема, скаржниця зауважує, що на вулиці Семафорній майже всі покажчики виконані мовою держави-агресора, а в 90 % закладів торгівлі обслуговування споживачів здійснюються недержавною мовою.

Пунктами 1 та 2 частини другої статті 49 зазначеного Закону передбачено, що завданнями Уповноваженого із захисту державної мови є: захист української мови як державної та захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Статтею 30 Закону визначено, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через Інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону написи на дорожніх знаках, вивісках та інших покажчиках назв географічних об’єктів та об’єктів топоніміки на території України подаються державною мовою. На покажчиках назв географічних об’єктів та обкатів топоніміки поряд з назвою державною мовою може розміщуватися її латиноалфавітний відповідник. Напис латинськими літерами має бути меншим та розміщуватися з правого боку aбo внизу.

Відповідно до статті 28 Закону інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна i звукова інформація, що використовується aбo може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб’єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств aбo органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами відповідно до Закону.

Пунктом 7 частини першої статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація забезпечує виконання законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в ycix сферах суспільного життя.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно- територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої’ влади вищого рівня, а також законність i правопорядок, додержання прав i свобод громадян.

Разом з тим пунктом 7 частини першої статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація забезпечує виконання законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в ycix сферах суспільного життя.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.07.2021 № 1-p/2021 наголосив на тому, що загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, i без повноцінного функціонування української мови в ycix ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотворчої нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова як єдина державна має юридичний статус обов'язкового засобу спілкування в публічних сферах усередині країни.

У Рішенні також зазначено, що громадянин України не має обов'язку володіти іншою мовою, ніж державна, тому надання йому поза його волею інформації іншою мовою, ніж державна, є порушенням його прав, що є несумісним із Конституцією України.

3 огляду на зазначене та з метою створення умов для належного захисту прав громадян на отримання інформації державною мовою просимо вжити передбачених законодавством заходів щодо усунення та недопущення в подальшому порушень вимог Закону щодо застосування державної мови під час обслуговування споживачів у закладах торгівлі та громадського харчування, а також при виконанні інформації для загального ознайомлення та написів на дорожніх знаках, вивісках, інших покажчиках назв географічних об’єктів та об’єктів топоніміки.