Цей творчий проєкт, ініційований Підгородненським міським Будинком культури ім. Т. Г. Шевченка за підтримки міської ради, об’єднав родини навколо спільної справи — створення власної казкової історії, сповненої любові до України, поваги до її Героїв, національних традицій і родинних цінностей.

Кожна подана робота — це щира дитяча мрія, батьківська підтримка, сімейне тепло та віра в добро. У казках оживають сучасні українські супергерої — мужні, відважні, справедливі, готові захищати рідну землю й допомагати іншим.

Запрошуємо ознайомитися з конкурсною роботою під назвою "КАЗКА ПРО УКРАЇНСЬКОГО СУПЕРГЕРОЯ «Песик Патрон»".

Жив був маленький песик. Він був біленький з коричневими плямами, мав веселі вушка, хвостик, який ніколи не стояв на місці, і дуже-дуже гарний носик.

Звали песика Патроном – бо народився він в українській родині, де любили міцні слова та сильний дух.

Але одного дня сталася біда. Злі сили залишили по всій українській землі небезпечні «сюрпризи» - маленькі металеві чудовиська, які могли вибухнути в будь-який момент.

Люди боялися ступити крок, діти не могли гратися на вулицях, а тварини ховалися в домівках.

І тоді Патрон сказав собі:

-«Гав-гав! Я люблю Україну! Я хочу всіх захищати!

Я маленький, але мій ніс – найбільший у світі! Я не дам злу перемогти!»

Патрон надів свій геройський жилет з надписом ДСНС, який йому подарував найкращий друг – сапер-рятувальник, і відправився на пошуки небезпечних предметів.

Його носик працював, як чарівний детектор: понюхав – небезпека! Понюхав ще раз – точно знайшов!

Одного разу, поруч з дитячим майданчиком, він знайшов злий «бум».

Він сховався в землі й шепотів:

-«Бум-бум, я страшний!»

Але Патрон понюхав:

-«Нюх-нюх-нюх! Тут щось не так!»

Він загавкав голосно-голосно:

-«Гав-гав-гав! Добродії-рятувальники, сюди!»

Прибігли добрі дядьки в жилетах. Разом вони обережно витягли страшну штуку і відвезли далеко та знешкодили її.

А Патрон стрибав навколо і махав хвостиком, ніби казав: «Я ж казав! Я ж казав!»

Діти побачили Патрона й закричали:

-«Патрончик! Ти наш герой!»

Вони гладили його по голівці, а він махав хвостиком:

-«Гав-гав! Я радий!»

З того часу всі діти в Україні знають: де б не було біди — Патрон поспішає першим.

Він не літає в плащі, але має найсильнішу суперсилу — любити Україну і захищати всіх, хто її любить. А коли ввечері Патрон втомлено лягає спати поруч із своїм господарем, він тихо гавкає уві сні:

«Гав... Україна... гав... переможе... гав-гав!»

І вся країна посміхається, бо знає: поки є такий маленький великий герой — ми в безпеці.

Слава Псу Патрону!

Найкращий супергерой України!